1. Словник української мови в 11 томах

мезинчик

МЕЗИ́НЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до мези́нець.

Не часті в мене діти були, та все вмирали, тільки мезинчик зостався (Барв., Опов.., 1902, 431).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мезинчик — мези́нчик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. мезинчик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до мезинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мезинчик — МЕЗИ́НЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до мези́нець. Не часті в мене діти були, та все вмирали, тільки мезинчик зостався (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах