мекання
МЕ́КАННЯ, я, с.
Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією.
Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні і обори. Чутно ржання, рев, мекання і т. ін (Леся Українка);
Віддалилася й стихла пісня, і тоді виразнішим став скрип журавля над колодязем, брязкання відер, мекання овечок в оборах (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мекання — ме́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мекання — -я, с. Дія за знач. мекати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мекання — МЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією. Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні і обори. Чутно ржання, рев, мекання і т. ін. (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах