1. Словник української мови в 11 томах

мекання

МЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією.

Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні і обори. Чутно ржання, рев, мекання і т. ін. (Л. Укр., II, 1951, 194);

Віддалилася й стихла пісня, і тоді виразнішим став скрип журавля над колодязем, брязкання відер, мекання овечок в оборах (М. Ол., Леся, 1960, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мекання — ме́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мекання — -я, с. Дія за знач. мекати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мекання — МЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією. Чималий хлів з скількома загородками для всякого товару, до нього прибудовані стайні і обори. Чутно ржання, рев, мекання і... Словник української мови у 20 томах