меланхолік
МЕЛАНХО́ЛІК, а, ч.
1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом.
Меланхолік – людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоційних переживань (з навч. літ.).
2. Людина, схильна до меланхолії (у 1 знач.).
Серед дітей одиначок є два типи: один – меланхолік, мовчазна, сувора, замкнена в собі дитина.., другий – жвава, весела, властолюбива (Грицько Григоренко).
3. Людина, хвора на меланхолію (у 2 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меланхолік — меланхо́лік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- меланхолік — -а, ч. 1》 Один із чотирьох типів темпераментів людини, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності; людина з таким темпераментом. 2》 Людина, схильна до меланхолії (у 1 знач.). 3》 Людина, хвора на меланхолію (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- меланхолік — Тумак, тужак, див. гіпохондрик, понурий, печальний Словник чужослів Павло Штепа
- меланхолік — меланхо́лік (грец. μελαγχολικός) 1. Один з типів темпераменту, якому відповідає слабкий гальмівний тип вищої нервової діяльності. 2. Людина, в якої переважає пригнічений, сумний настрій. Словник іншомовних слів Мельничука
- меланхолік — Меланхо́лік, -ка; -ліки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- меланхолік — МЕЛАНХО́ЛІК, а, ч. 1. Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким темпераментом. Меланхолік — людина, яка відзначається порівняно невеликою різноманітністю емоціональних переживань (Психол. Словник української мови в 11 томах