1. Словник української мови у 20 томах

мелодизм

МЕЛОДИ́ЗМ, у, ч.

Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці.

Як характерна риса мелодизму Стеценка, пісенність виявляється навіть у формах, що нібито не вимагають її (з наук. літ.);

Він [Л. М. Ревуцький] – автор першого на Україні фортепіанного концерту, справді народного за своїм мелодизмом і ліричністю (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодизм — мелоди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мелодизм — -у, ч. Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мелодизм — МЕЛОДИ́ЗМ, у, ч. Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці. Як характерна риса мелодизму Стеценка, пісенність виявляється навіть у формах, що нібито не вимагають її (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 57); Він [Л. Словник української мови в 11 томах