мелодизм
МЕЛОДИ́ЗМ, у, ч. Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці.
Як характерна риса мелодизму Стеценка, пісенність виявляється навіть у формах, що нібито не вимагають її (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 57);
Він [Л. М. Ревуцький] — автор першого на Україні фортепіанного концерту, справді народного за своїм мелодизмом і ліричністю (Веч. Київ, 29.І 1972, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мелодизм — мелоди́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мелодизм — -у, ч. Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мелодизм — МЕЛОДИ́ЗМ, у, ч. Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці. Як характерна риса мелодизму Стеценка, пісенність виявляється навіть у формах, що нібито не вимагають її (з наук. літ.); Він [Л. Словник української мови у 20 томах