1. Словник української мови у 20 томах

мелодрама

МЕЛОДРА́МА, и, ж.

1. заст. Драма з музикою та співом.

До появи М. С. Щепкіна та К. Т. Соленика у російських, а також і нечисленних тоді українських театрах перше місце займали мелодрама та водевіль (з наук. літ.).

2. Драматургійний жанр, для якого характерні перебільшені драматичні ефекти протиставлення добра і зла та неодмінна перемога добра; твір цього жанру.

Знання життя народу допомагало йому [М. Кропивницькому] перетворювати мелодрами на високохудожні реалістичні полотна, які хвилювали глядача своєю життєвою правдою (з мемуарної літ.);

Мелодрама перероблювалась на веселий водевіль на очах у навіть не здивованої публіки (Ю. Смолич).

3. перен. Про яку-небудь подію, переживання, що відзначаються неприродністю, зовнішніми ефектами.

Слухай. Навіщо мелодрама? – Мій наївний Андрюша хотів бути на цей раз проникливим (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодрама — мелодра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мелодрама — -и, ж. 1》 заст. Драма з музикою та співом. 2》 Драматургічний жанр, для якого характерні перебільшені драматичні ефекти та моралізація; твір цього жанру. 3》 перен. Про яку-небудь подію, переживання, що відзначаються неприродністю, зовнішніми ефектами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мелодрама — (від гр. melos — пісня і drama — дія) — 1. Музично — театральний жанр, поширений у XVIII ст., драматичний твір, що супроводжується музикою. 2. Драматичний твір, який вирізняється надмірною сентиментальністю та пишномовністю. Словник-довідник музичних термінів
  4. мелодрама — • мелодрама (від грец. μέλος — пісня, наспів і драма) - драм. жанр, якому властиві гостра інтрига, підвищена емоційність, доброзичливе моралізаторство, побутова тематика. Поетика М. близька до фольклор. джерел. Сформувалася М. у Франції в кін. 18 ст. Українська літературна енциклопедія
  5. мелодрама — мелодра́ма (від мело... і драма) – спочатку – драма, найзворушливіші місця якої декламували під музику або наспів; пізніше – драматичний твір з надто підкресленими ефектами, позитивні герої якого потрапляють у несподівані ситуації... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. мелодрама — Мелодра́ма, -ми; -дра́ми, -дра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мелодрама — МЕЛОДРА́МА, и, ж. 1. заст. Драма з музикою та співом. До появи М. С. Щепкіна та К. Т. Соленика у російських, а також і нечисленних тоді українських театрах перше місце займали мелодрама та водевіль (Життя К.-Карого, 1957, 199). Словник української мови в 11 томах