мелодраматичний

МЕЛОДРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Власт. мелодрамі (у 2 знач.).

Другого дня мені трапилось грати на сцені, ще й п'єса трапилась противна, якась мелодраматична (Леся Українка).

2. Такий, як у мелодрамі; неприродний, перебільшено трагічний, з зовнішніми ефектами.

Почавши артистичну діяльність з мелодраматичної, умовної манери гри, Щепкін, завдяки великій обдарованості й невтомній праці, прийшов до реалістичного відтворення сценічних образів (з наук.-попул. літ.);

Драма [“Назар Стодоля”] закінчується дещо мелодраматичною кінцівкою (з мемуарної літ.).