мелодраматичний

МЕЛОДРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Власт. мелодрамі (у 2 знач.).

Другого дня мені трапилось грати на сцені, ще й п’єса трапилась противна, якась мелодраматична (Л. Укр., III, 1952, 709).

2. Такий, як у мелодрамі; неприродний, перебільшено трагічний, з зовнішніми ефектами.

Почавши артистичну діяльність з мелодраматичної, умовної манери гри, Щепкін, завдяки великій обдарованості й невтомній праці, прийшов до реалістичного відтворення сценічних образів (Життя Саксаганського, 1957, 24);

Драма ["Назар Стодоля"] закінчується дещо мелодраматичною кінцівкою (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 116).