мелькання

МЕЛЬКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. мелька́ти.

Танок не припинявся, тому султан якийсь час, стоячи, придивлявся до тоненьких танцівниць, але, мабуть, знудьгувався від нерозбірливого мелькання рук, ніг, облич, оголених грудей, пожадліїво розкритих очей, розтулених уст (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелькання — мелька́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мелькання — -я, с. Дія за знач. мелькати. Великий тлумачний словник сучасної мови