мелькати
МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. Те саме, що мигті́ти 1.
Схаменулись нехрещені. Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Т. Шевченко);
У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (І. Микитенко);
Мені перед очима в якихось заломаних, кривих образах почало мелькати, як на поганому екрані, наше майбутнє (Ірина Вільде);
// чим. Робити швидкі рухи чим-небудь.
Вона побігла мовчки, швидко мелькаючи тугими, гарно виточеними литочками (Григорій Тютюнник).
2. Швидко проноситися перед очима, змінюючи одне одне.
Крізь теплі сльози, важкі і великі, в яких все розпливалось, невиразно мелькали верби і телеграфні стовпи (М. Коцюбинський);
Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху, як обабіч нього мелькають поодинокі дерева (Д. Ткач).
3. розм. Те саме, що бли́мати 1; мигтіти (у 2 знач.).
Світло горіло слабо і мелькало раз у раз то ясніше, то темніше, освічуючи похмуру кімнату (І. Франко).
Значення в інших словниках
- мелькати — мелька́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мелькати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що мигтіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мелькати — Бликати, бликнути, вибликувати, вибликнути, повибликувати, забликати, збликувати, збликнути, блимати, блимнути, виблимувати, виблимнути, заблимати, зблимувати, зблимати, блискати, блиснути, блисконути, виблискувати, виблиснути, зблискувати, зблискнути... Словник чужослів Павло Штепа
- мелькати — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- мелькати — МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч., І, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Мик. Словник української мови в 11 томах
- мелькати — Мелька́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. мелькну́ти, -ну́, -не́ш гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890. Словник української мови Грінченка