1. Словник чужослів Павло Штепа

мелькати

Бликати, бликнути, вибликувати, вибликнути, повибликувати, забликати, збликувати, збликнути, блимати, блимнути, виблимувати, виблимнути, заблимати, зблимувати, зблимати, блискати, блиснути, блисконути, виблискувати, виблиснути, зблискувати, зблискнути, поблискувати, поблискати, проблискати, майоріти, майорнути, вимайоріти, вимайорнути, замайоріти, змайоріти, змайорнути, манячіти, виманячіти, заманячіти, зманячіти, проманячіти, маячіти, вимаячіти, замаячіти, змаячіти, промаячіти, маяти, майнути, вимаяти, вимайнути, замаяти, змаяти, змайнути, промайнути, мерехтіти, мерехнути, замерехтіти, змерехтіти, змерехнути, померехтіти, промерехтіти, миготіти, мигонути, замиготіти, змиготіти, змигонути, мигтіти, вимигтіти, змигтіти, помигтіти, промигтіти, мигкотіти, вимигкотіти, змигкотіти, помигкотіти, промигкотіти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелькати — мелька́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мелькати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що мигтіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мелькати — МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Т. Шевченко); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (І. Словник української мови у 20 томах
  4. мелькати — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. мелькати — МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч., І, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Мик. Словник української мови в 11 томах
  6. мелькати — Мелька́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. мелькну́ти, -ну́, -не́ш гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890. Словник української мови Грінченка