мелькати

Значення в інших словниках

1. мелькати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що мигтіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
2. мелькати — Бликати, бликнути, вибликувати, вибликнути, повибликувати, забликати, збликувати, збликнути, блимати, блимнути, виблимувати, виблимнути, заблимати, зблимувати, зблимати, блискати, блиснути, блисконути, виблискувати, виблиснути, зблискувати, зблискнути... Словник чужослів Павло Штепа
3. мелькати — МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Т. Шевченко); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (І. Словник української мови у 20 томах
4. мелькати — МИГТІ́ТИ (з'являтися на короткий час і зникати з поля зору; перен. — швидко, зненацька з'являтися в свідомості), МИГА́ТИ, МЕЛЬКА́ТИ, МИГОТА́ТИ (МИГОТІ́ТИ) підсил., МЕЛЬКОТІ́ТИ підсил., МАЙОРІ́ТИ, МИГКОТІ́ТИ підсил. діал.; МЕРЕХТІ́ТИ, РЯХТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. мелькати — МЕЛЬКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Те саме, що мигті́ти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться — мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч., І, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Мик. Словник української мови в 11 томах
6. мелькати — Мелька́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. мелькну́ти, -ну́, -не́ш гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890. Словник української мови Грінченка