мельком
МЕЛЬКО́М, МЕЛЬКОМА́, присл., прост.
Дуже короткий час; недовго.
Сього Анхизу не бажалось, Щоб попрощатися з синком, І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (І. Котляревський);
А на умі все одно: коли б побачити [парубка], хоч здалека, хоч одним оком, хоч мелькома (Панас Мирний);
Тільки мельком устигла вона глянути на Семена (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мельком — мелько́м прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- мельком — присл. 1》 Протягом нетривалого часу, недовго. 2》 Мимохіть, побіжно, мигцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мельком — МЕЛЬКО́М, МЕЛЬКОМА́, присл., діал. Дуже короткий час; недовго. Сього Анхизу не бажалось, Щоб попрощатися з синком, І в голову йому не клалось, Щоб з ним так бачитись мельком (Котл. Словник української мови в 11 томах