менада
МЕНА́ДА, и, ж.
Те саме, що вакха́нка 1.
Неріса .. пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Леся Українка);
* У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- менада — мена́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- менада — -и, ж. Те саме, що вакханка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- менада — мена́да [грец. μαινάς (μαινάδας) – шалена, несамовита] в Стародавній Греції жриця Вакха, вакханка. Словник іншомовних слів Мельничука
- менада — ВАКХА́НКА (в античному світі — жриця бога Вакха, учасниця вакханалій), МЕНА́ДА. А менади-вакханки кругом у танці похміллям вихвалялись (П. Куліш). Словник синонімів української мови
- менада — МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1. Неріса… пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Л. Укр., III, 1952, 463); *У порівн. Словник української мови в 11 томах