1. Словник української мови в 11 томах

менада

МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1.

Неріса… пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Л. Укр., III, 1952, 463);

*У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менада — мена́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. менада — -и, ж. Те саме, що вакханка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. менада — МЕНА́ДА, и, ж. Те саме, що вакха́нка 1. Неріса .. пускається в прудкий танець, з несамовитими, але гарними рухами менади (Леся Українка); * У порівн. Високі парості зеленої ліщини, Як постаті стрункі заквітчаних менад, Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  4. менада — мена́да [грец. μαινάς (μαινάδας) – шалена, несамовита] в Стародавній Греції жриця Вакха, вакханка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. менада — ВАКХА́НКА (в античному світі — жриця бога Вакха, учасниця вакханалій), МЕНА́ДА. А менади-вакханки кругом у танці похміллям вихвалялись (П. Куліш). Словник синонімів української мови