менторський
МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст., ірон.
Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний.
– Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Я. Качура);
Хоч як би Вадим тепер хизувався павиним пір'ям своїх менторських монологів, він назавжди лишиться для неї маленьким, зсутуленим, з переляканими очима (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- менторський — ме́нторський прикметник ірон. Орфографічний словник української мови
- менторський — -а, -е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний, моралізаторський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- менторський — Навчательний, див. сентенційний Словник чужослів Павло Штепа
- менторський — ме́нторський (від ментор) повчальний, моралізаторський. Словник іншомовних слів Мельничука
- менторський — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- менторський — Ме́нторський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- менторський — МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний. — Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Кач. Словник української мови в 11 томах