меншенький
МЕ́НШЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ме́нший.
Матюха з буфета карафку дістав і другу, меншеньку, з наливкою для жінок (А. Головко);
У багатого пана було двоє синів. Старшенький удався собі тихий, слухняний, все за книжкою сидів, а меншеньке таке вродилось швидке, шаловливе [пустотливе] – тільки йому й діла, що гаса було по господі (О. Стороженко);
Пішли вони, двоє меншеньких, дівчатка, до корівки: – А чого ти молочка не даєш? га? (Б. Грінченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меншенький — ме́ншенький прикметник Орфографічний словник української мови
- меншенький — -а, -е. Пестл. до менший. Великий тлумачний словник сучасної мови
- меншенький — МЕ́НШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ме́нший. Матюха з буфета карафку дістав і другу, меншеньку, з наливкою для жінок (Головко, II, 1957, 48); У багатого, пана було двоє синів. Словник української мови в 11 томах
- меншенький — Менший, -а, -е Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404. ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10. Словник української мови Грінченка