1. Словник української мови в 11 томах

меншенький

МЕ́НШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ме́нший.

Матюха з буфета карафку дістав і другу, меншеньку, з наливкою для жінок (Головко, II, 1957, 48);

У багатого, пана було двоє синів. Старшенький удався собі тихий, слухняний, все за книжкою сидів, а меншеньке таке вродилось швидке, шаловливе [пустотливе] — тільки йому й діла, що гаса було по господі (Стор., І, 1957, 30);

Пішли вони, двоє меншеньких, дівчатка, до корівки: — А чого ти молочка не даєш? га? (Гр., І, 1963, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меншенький — ме́ншенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. меншенький — -а, -е. Пестл. до менший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меншенький — МЕ́НШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ме́нший. Матюха з буфета карафку дістав і другу, меншеньку, з наливкою для жінок (А. Головко); У багатого пана було двоє синів. Словник української мови у 20 томах
  4. меншенький — Менший, -а, -е Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404. ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10. Словник української мови Грінченка