менше

МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл.

1. Вищ. ст. до ма́ло.

Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (Н.-Лев., II, 1956, 231);

Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Шевч., І, 1951, 3);

Його чотирнадцять синів і не менше п’ятдесяти онуків теж були дяками (Довж., І, 1958, 175);

Хто на чужих пожежах не був, а хоч і був, та не вхватив чогось путящого, .. на людях галасував на всю горлянку — забрати економію! А ті, що набрались уже по чужих маєтках, поглядали на порожні двори сусідів з непокоєм і собі на людях горлали не менш (Головко, II, 1957, 281).

Не ме́нше, як (ніж)… — так само, як…; стільки ж (або й більше), як…

Їй добре жилося в покійного тата, дуже значного пана, у котрого за обід щодня сідало не менше як тридцять душ (Мирний, IV, 1955, 335);

— Самого цукру до вранішнього чаю треба було купити, — вирахувала вона, — не менше, як фунтів з п’ять (Смолич, II, 1958, 39);

Готель "Європа" цікавив художника, мабуть, не менше, ніж самого старшину. Свого часу Ференц оформляв фойє і більярдний зал цього готелю (Гончар, III, 1959, 253).

2. перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл.

Оця кругленька конячка ще має двох подруг не менш ситих, бо паші стане не тільки коням, а й коровам, телятам, овечкам (Коцюб., II, 1955, 236);

Вся Софійська площа від самої древньої Софії аж до не менш древнього Михайлівського монастиря захаращена народом (Довж., І, 1958, 43);

Нинішній бунтар, чи там революціонер, як доводять камчатські чиновники, не менше впертий і життєздатний, аніж його попередник (Стельмах, І, 1962, 17);

Я вам думку висловлю свою, Куди не так, як німець ваш, поважно, Але, я думаю, не менш одважно (Л. Укр., І, 1951, 98).

Більш-ме́нш див. бі́льше;

Ні більш, ні менш [як…] див. бі́льше.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менше — ме́нше прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. менше — рідко менш, присл. 1》 Вищ. ст. до мало. Не менше, як (ніж) ... — так само, як ...; стільки ж (або й більше), як ... 2》 перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (І. Нечуй-Левицький); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. менше — Менше вкусиш, скорше ликнеш. Менше діло, скорше скінчиш. Менше нас — менший глас. Менше людей, то й крику менше. Мовчи глуха, то буде менше гріха. Не знаючи справи, не говори, бо збрешеш, а це гріх. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. менше — Ме́нше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)