менше
ме́нше
рідко менш, присл.
1》 Вищ. ст. до мало.
Не менше, як (ніж) ... — так само, як ...; стільки ж (або й більше), як ...
2》 перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- менше — ме́нше прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (І. Нечуй-Левицький); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Т. Словник української мови у 20 томах
- менше — Менше вкусиш, скорше ликнеш. Менше діло, скорше скінчиш. Менше нас — менший глас. Менше людей, то й крику менше. Мовчи глуха, то буде менше гріха. Не знаючи справи, не говори, бо збрешеш, а це гріх. Приповідки або українсько-народня філософія
- менше — Ме́нше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (Н.-Лев., II, 1956, 231); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Шевч. Словник української мови в 11 томах