менше

Менше вкусиш, скорше ликнеш.

Менше діло, скорше скінчиш.

Менше нас — менший глас.

Менше людей, то й крику менше.

Мовчи глуха, то буде менше гріха.

Не знаючи справи, не говори, бо збрешеш, а це гріх.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менше — ме́нше прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. менше — рідко менш, присл. 1》 Вищ. ст. до мало. Не менше, як (ніж) ... — так само, як ...; стільки ж (або й більше), як ... 2》 перев. менш. Уживається у складених формах вищ. ст. прикм. і присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (І. Нечуй-Левицький); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. менше — Ме́нше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. менше — МЕ́НШЕ, рідко МЕНШ, присл. 1. Вищ. ст. до ма́ло. Настало душне, гаряче літо. Риби ловилось все менше та менше (Н.-Лев., II, 1956, 231); Так ворожка поробила, Щоб менше скучала [дівчина] (Шевч. Словник української мови в 11 томах