мерехтливий
МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який мерехтить.
Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Кириленко);
Тільки лиш за горами, вкритими густим лісом, заховалося сонце, як небо вже немов хтось засіяв мерехтливими зорями (Д. Ткач);
Юркові завжди було чомусь весело дивитись на її світлі мерехтливі очі, на усміхнене обличчя (О. Донченко);
У мерехтливому мереживі хуртовини з'явилась рухома пляма. Кінь! (Л. Дмитерко);
Мерехтливе повітря м'яко струмувало, наче підлизуючи своїми рухливими течіями потойбічні висоти, бліндажі, далекі дерева (О. Гончар);
За туманом, за Мурманом – Хаос чорних скель, Віє сірим, мерехтливим, .. Подихом пустель (М. Гірник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мерехтливий — мерехтли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- мерехтливий — Миготливий, мигтючий, блискотливий, ряхтливий, ок. блимкий, д. блимаючий. Словник синонімів Караванського
- мерехтливий — [меиреихтливией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- мерехтливий — -а, -е. Який мерехтить. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мерехтливий — МИГОТЛИ́ВИЙ (який мигтить), МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, ХИСТКИ́Й, РЯХТЛИ́ВИЙ розм. Він дивився в небо, бо хотілося побачити лице місяця, миготливі зорі (І. Чендей); Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (І. Словник синонімів української мови
- мерехтливий — Мерехтли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мерехтливий — МЕРЕХТЛИ́ВИЙ, а, е. Який мерехтить. Каганець ллє нерівне мерехтливе світло (Кир., Вибр., 1960, 366); Тільки лиш за горами, вкритими густим лісом, заховалося сонце, як небо вже немов хтось засіяв мерехтливими зорями (Ткач, Крута хвиля, 1954, 74)... Словник української мови в 11 томах