мертвенний
МЕ́РТВЕ́ННИЙ, а, е.
1. Те саме, що мертве́цький.
При світлі каганця її схудле обличчя з запалими щічками здалося посинілим, мертвенним, але Явдоха була певна, що тепер дитина почне видужувати (О. Донченко);
Мертвенна блідість.
2. перен. Позбавлений ознак життя; застиглий, нерухомий;
// Відірваний від життя; який гальмує поступ, розвиток чого-небудь.
Каренін .. постає перед читачем... типовим представником мертвенної “машини” царського самодержавства, яка придушує все живе (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мертвенний — ме́ртве́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- мертвенний — -а, -е. 1》 Те саме, що мертвецький 1). Мертвенна блідість. 2》 перен. Позбавлений ознак життя; застиглий, нерухомий. || Відірваний від життя; який гальмує поступ, розвиток чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мертвенний — МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Словник синонімів української мови
- мертвенний — МЕ́РТВЕ́ННИЙ, а, е. 1. Те саме, що мертве́цький 1. При світлі каганця її схудле обличчя з запалими щічками здалося посинілим, мертвенним, але Явдоха була певна, що тепер дитина почне видужувати (Донч., III, 1956, 7); Мертвенна блідість. 2. перен. Словник української мови в 11 томах