1. Словник української мови у 20 томах

метальник

МЕТА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто займається метанням чого-небудь.

Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів Ван Ві-ян (О. Донченко).

2. Спортсмен, який займається метанням диска, списа, гранати і т. ін.

Легкоатлет Євген Буланчик в юнацтві захоплювався акробатикою, метальник молота Олександр Канакі – боротьбою (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метальник — мета́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. метальник — [меитал'ниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. метальник — -а, ч. 1》 Той, хто займається метанням чого-небудь. 2》 Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. метальник — МЕТА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається метанням чого-небудь. Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів Ван Ві-ян (Донч., VI, 1957, 411). 2. Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін. Словник української мови в 11 томах