метальник

мета́льник

[меитал'ниек]

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метальник — мета́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. метальник — -а, ч. 1》 Той, хто займається метанням чого-небудь. 2》 Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метальник — МЕТА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається метанням чого-небудь. Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів Ван Ві-ян (О. Донченко). 2. Спортсмен, який займається метанням диска, списа, гранати і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. метальник — МЕТА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається метанням чого-небудь. Кольорова афіша сповіщала, що сьогодні виступає відомий метальник ножів Ван Ві-ян (Донч., VI, 1957, 411). 2. Спортсмен, який тренується у метанні диска, списа, гранати і т. ін. Словник української мови в 11 томах