метастабільний
МЕТАСТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е, спец.
Відносно стійкий.
При цьому в приповерхневому шарі кристала утворюються метастабільні дефекти, які при зниженні температури перебудовуються з утворенням низькоомного провідного шару (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метастабільний — метастабі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- метастабільний — -а, -е: Метастабільний стан спец. — стійкий стан системи, з якого вона може перейти у більш стійкий стан під дією зовнішніх збурень або спонтанно. Великий тлумачний словник сучасної мови