1. Великий тлумачний словник сучасної мови

метастабільний

метастабі́льний

-а, -е:

Метастабільний стан спец. — стійкий стан системи, з якого вона може перейти у більш стійкий стан під дією зовнішніх збурень або спонтанно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метастабільний — метастабі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. метастабільний — МЕТАСТАБІ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Відносно стійкий. При цьому в приповерхневому шарі кристала утворюються метастабільні дефекти, які при зниженні температури перебудовуються з утворенням низькоомного провідного шару (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах