1. Словник української мови у 20 томах

метеляти

МЕТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.

Те саме, що метля́ти.

Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами – густо купки. Роботи жінкам, – так тими спідницями й метеляють од купки до купки (А. Головко);

* Образно. Тихенько вуличкою метеляє [Варивон], а йому слідом у спину тикають пальцем (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метеляти — метеля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. метеляти — див. хитати Словник синонімів Вусика
  3. метеляти — -яю, -яєш, недок. Те саме, що метляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. метеляти — КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. метеляти — МЕТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Те саме, що метля́ти. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки. Роботи жінкам, — так тими спідницями й метеляють од купки до купки (Головко, І, 1957, 340); *Образно. Словник української мови в 11 томах