метеляти
КОЛИХА́ТИ (злегка ворушити щось гнучке, висяче тощо), КОЛИСА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, МЕТЛЯ́ТИ (МЕТЕЛЯ́ТИ), МАТЛЯ́ТИ (МОТЛЯ́ТИ) розм., ШЕЛЕВІ́ТИ діал., ФА́ЯТИ діал.; ПОКОЛИ́ХУВАТИ, ПОГО́ЙДУВАТИ (злегка або час від часу); ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИГО́ЙДУВАТИ (раз у раз). — Док.: колихну́ти, поколихну́ти, колисну́ти, гойдну́ти, коливну́ти, поколихну́ти. Вітер шумів і колихав верхами ялиць (І. Франко); Легенький вітерець колисав плюмажі над високими ківерами (Н. Рибак); І тії тополі Над Іваном на могилі, Коло того гаю, І без вітру гойдаються, І вітер гойдає (Т. Шевченко); Вітер на вулиці коливав віти дерев (В. Собко); А вітер шелестів житами, метляв хустиною білою на дівчині (А. Головко); Вітер холодний корогвами матляв (А. Тесленко); Вітер тріпав папірцем, що в руці, мотляв порожньою торбинкою (А. Головко); Шелестить у вербах вітер, ледве шелевіє... (Л. Первомайський); Навіть листком не поколихне глибокий передосінній вечір (М. Стельмах); Вітер тихенько погойдує хвою (Я. Шпорта); Світла горять блідим полум'ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Марко Черемшина).
Значення в інших словниках
- метеляти — метеля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- метеляти — див. хитати Словник синонімів Вусика
- метеляти — -яю, -яєш, недок. Те саме, що метляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метеляти — МЕТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Те саме, що метля́ти. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами – густо купки. Роботи жінкам, – так тими спідницями й метеляють од купки до купки (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- метеляти — МЕТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. Те саме, що метля́ти. Жнуть. Жатка за жаткою. Часто махають скидальники вилами — густо купки. Роботи жінкам, — так тими спідницями й метеляють од купки до купки (Головко, І, 1957, 340); *Образно. Словник української мови в 11 томах