метеоролог
МЕТЕОРО́ЛОГ, а, ч.
Фахівець із метеорології; прогнозист (у 1 знач.).
Метеорологи з допомогою особливих приладів стежать за кількістю водяної пари в повітрі (з навч. літ.);
Бородатий метеоролог наукової станції, оглядаючи термометр, записав до свого журналу: “Температура повітря + 1°” (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метеоролог — метеоро́лог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- метеоролог — -а, ч. Фахівець із метеорології. Великий тлумачний словник сучасної мови
- метеоролог — Метеоро́лог, -га; -логи, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- метеоролог — МЕТЕОРО́ЛОГ, а, ч. Фахівець з метеорології. Метеорологи з допомогою особливих приладів стежать за кількістю водяної пари в повітрі (Фіз. геогр., 5, 1956, 90); Бородатий метеоролог наукової станції, оглядаючи термометр, записав до свого журналу: "Температура повітря + 1³" (Трубл., І, 1955, 246). Словник української мови в 11 томах