1. Словник української мови в 11 томах

метеоролог

МЕТЕОРО́ЛОГ, а, ч. Фахівець з метеорології.

Метеорологи з допомогою особливих приладів стежать за кількістю водяної пари в повітрі (Фіз. геогр., 5, 1956, 90);

Бородатий метеоролог наукової станції, оглядаючи термометр, записав до свого журналу: "Температура повітря + 1³" (Трубл., І, 1955, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метеоролог — метеоро́лог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. метеоролог — -а, ч. Фахівець із метеорології. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метеоролог — МЕТЕОРО́ЛОГ, а, ч. Фахівець із метеорології; прогнозист (у 1 знач.). Метеорологи з допомогою особливих приладів стежать за кількістю водяної пари в повітрі (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. метеоролог — Метеоро́лог, -га; -логи, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)