1. Словник української мови у 20 томах

метикування

МЕТИКУВА́ННЯ, я, с., розм.

Міркування з якого-небудь приводу.

Ремо слухав її метикування і переживання, поклавши голову їй на коліна, із заплющеними очима... (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метикування — метикува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. метикування — -я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метикування — МЕТИКУВА́ННЯ, я, с., розм. Міркування з якого-небудь приводу. Ремо слухав її метикування і переживання, поклавши голову їй на коліна, із заплющеними очима… (Досв., Гюлле, 1961, 103). Словник української мови в 11 томах