мжичка
МЖИ́ЧКА, и, ж.
Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.).
Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (М. Коцюбинський);
Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка, заснувавши дрібною сіткою далеку перспективу вулиці (Ю. Смолич);
Був густий туман, і якась уїдлива сиза мжичка запорошила одяг, інеєм осіла на чубах (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мжичка — мжи́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мжичка — Мжа, імжа, мрячка, д. мигичка. Словник синонімів Караванського
- мжичка — див. дощ Словник синонімів Вусика
- мжичка — -и, ж. Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мжичка — мжи́чка дошкульний дрібний і іустий дощ, спричинений підвищеною вологістю (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мжичка — МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір уже розтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіялась дрібна мжичка (Є. Словник синонімів української мови
- мжичка — МЖИ́ЧКА, и, жін. Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка... Словник української мови в 11 томах