мжичка

МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір уже розтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіялась дрібна мжичка (Є. Гуцало); Мокрий вітер обсипав обличчя мрячкою (П. Панч); Над приволзькими степами гули холодні вітри. Часом падав сніг, мжичила сльота (С. Олійник); Мжиці зажурені звуки і на землі, й по дахах! (М. Драй-Хмара); Надворі була темна осіння ніч із чорними хмарами і холодною мжею, що залітала у вікно і осідала на руки і обличчя дрібними бризками (Григорій Тютюнник). . — Пор. дощ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мжичка — мжи́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мжичка — Мжа, імжа, мрячка, д. мигичка. Словник синонімів Караванського
  3. мжичка — див. дощ Словник синонімів Вусика
  4. мжичка — -и, ж. Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мжичка — МЖИ́ЧКА, и, ж. Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (М. Словник української мови у 20 томах
  6. мжичка — мжи́чка дошкульний дрібний і іустий дощ, спричинений підвищеною вологістю (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мжичка — МЖИ́ЧКА, и, жін. Дуже дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка (у 1 знач.). Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 244); Дощ у цю хвилину майже припинився, сіялася лише мжичка... Словник української мови в 11 томах