мигичити

Значення в інших словниках

1. мигичити — миги́чити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. мигичити — -ить, недок., безос., діал. Мжичити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мигичити — I. МРЯЧИ́ТИ (про густий дощ, мокрий сніг — падати дуже дрібними краплями), МЖИ́ЧИТИ (ІМЖИ́ЧИТИ), МЖИ́ТИ (ІМЖИ́ТИ), СЛЬОТИ́ТИ розм., СІ́ЯТИ розм., СІ́ЯТИСЯ розм., ПОРОШИ́ТИ розм., МИГИ́ЧИТИ діал., ГЕ́МЗИТИ діал. Мрячив холодний дощик (П. Словник синонімів української мови
4. мигичити — МИГИ́ЧИТИ, ить, недок., безос., діал. Мжичити. І холодно було на ріллях чужих за плугом, за бороною осені пізньої, коли мигичить-мрячить з ранку до ночі… (Головко, І, 1957, 200). Словник української мови в 11 томах