милосердя

МИЛОСЕ́РДЯ, я, с.

Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь.

[Кембль:] Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка);

// Вияв жалості; помилування.

Знали й бачили [селяни], що коноводи, не сподіваючись милосердя, боронитимуться до загину (Б. Грінченко);

Він уже не чекав од нього [слідчого] побоїв, як чекав у перші дні, але не ждав і милосердя: якісь чорні люди підвели його життя під смерть (М. Стельмах).

Проси́ти (блага́ти) милосе́рдя див. проси́ти;

Сестра́ милосе́рдя <�Милосе́рдна сестра́> див. сестра́.

○ (1) Без милосе́рдя, у знач. присл. – жорстоко, немилосердно.

– Він повернув нас у своїх невольників і збиткується над нами без милосердя (І. Франко);

(2) З милосе́рдя, у знач. присл. – із співчуття і жалю.

[Віганд:] Я знаю Дрейсігера. Оце на тім тижні я в нього подвійні рами виймав. Ми з ним про се говорили. Він робить се [жениться] просто з милосердя (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милосердя — милосе́рдя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. милосердя — 1. Діяльне (активне) співчуття і конкретно виражена доброта по відношенню до нужденних, знедолених. 2. У всіх світових релігіях – одна із дарованих Богом чеснот, яка сприяє подоланню гріховності і відкриває шлях до особистого спасіння. англ. Словник із соціальної роботи
  3. милосердя — Співчуття, жалість, жаль, зст. милосердіє; (зглядь) милість, ласка. Словник синонімів Караванського
  4. милосердя — див. доброта Словник синонімів Вусика
  5. милосердя — -я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. || Вияв жалості; помилування. Сестра милосердя іст. — медична сестра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. милосердя — МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Словник синонімів української мови
  7. милосердя — Милосе́рдя, -дя, -дю, -дям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. милосердя — МИЛОСЕ́РДЯ, я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. [Кембль:] Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Л. Укр., III, 1952, 30); // Вияв жалості; помилування. Словник української мови в 11 томах
  9. милосердя — Милосердя, -дя с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82. Словник української мови Грінченка