милосердя
Милосе́рдя, -дя, -дю, -дям
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- милосердя — милосе́рдя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- милосердя — 1. Діяльне (активне) співчуття і конкретно виражена доброта по відношенню до нужденних, знедолених. 2. У всіх світових релігіях – одна із дарованих Богом чеснот, яка сприяє подоланню гріховності і відкриває шлях до особистого спасіння. англ. Словник із соціальної роботи
- милосердя — Співчуття, жалість, жаль, зст. милосердіє; (зглядь) милість, ласка. Словник синонімів Караванського
- милосердя — див. доброта Словник синонімів Вусика
- милосердя — -я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. || Вияв жалості; помилування. Сестра милосердя іст. — медична сестра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- милосердя — МИЛОСЕ́РДЯ, я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. [Кембль:] Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Леся Українка); // Вияв жалості; помилування. Словник української мови у 20 томах
- милосердя — МИ́ЛІСТЬ (доброзичливе, привітне ставлення до когось, вияв жалості тощо), БЛАГОДА́ТЬ заст., ЗГЛЯД діал.; МИЛОСЕ́РДЯ (співчутливе ставлення до когось); БЛАГОДІЯ́ННЯ заст., БЛАГОСТИ́НЯ заст., ПРИЗВО́ЛЕННЯ заст. (добрий, милосердний учинок, добре діло). Словник синонімів української мови
- милосердя — МИЛОСЕ́РДЯ, я, с. Добре, співчутливе ставлення до кого-небудь. [Кембль:] Милосердя до вбогих єсть повинність християнська (Л. Укр., III, 1952, 30); // Вияв жалості; помилування. Словник української мови в 11 томах
- милосердя — Милосердя, -дя с. Милосердіе. Хоч одно ж ви милосердя майте! Дума. Чи схоче він, то покарає грішних, чи схоче він, — покаже милосердя. К. Іов. 82. Словник української мови Грінченка