1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

милость

Ми́лость і ми́лість, -лости, -лості, -лістю; -лості, -лостей

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милость — ми́лость іменник жіночого роду милість Орфографічний словник української мови
  2. милость — див. милість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. милость — МИ́ЛОСТЬ. Словник української мови у 20 томах
  4. милость — ва́ша (їх) ми́лість (ми́лость), уроч., заст. 1. Шанобливе називання кого-небудь; ви, вони. — З Богом, — кажу, — завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками (Марко Вовчок); — У Варшаві тільки й мови, що про вашу милість, князю (І. Фразеологічний словник української мови
  5. милость — МИ́ЛОСТЬ див. ми́лість. Словник української мови в 11 томах
  6. милость — Милость, -ти ж. 1) Милость, милосердіе. Що день хвалили Бога за Його милость. Кв. І. милость на кого кла́сти. Миловать кого, прощать кому изъ сожалѣнія. Це ще я милость на його кладу, що не позиваю, а то було б йому. Конст. у. 2) Любовь. Словник української мови Грінченка