1. Словник української мови у 20 томах

милуватися

МИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність.

Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (П. Чубинський);

Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Г. Квітка-Основ'яненко);

* Образно. Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... (В. Сосюра).

2. ким, чим, з кого – чого, на кого – що, без дод. і з спол. як. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.).

Ось в холодочку зібралися сиві діди, і милуються дітьми своїми, і тиху розмову ведуть проміж себе (Дніпрова Чайка);

Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками (І. Нечуй-Левицький);

Все таке хороше, красне! Дивитися б та милуватися (Панас Мирний);

Хлопці сиділи на згірку край шляху, милуючись селом, що біліло внизу по долині (О. Гончар);

Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце – та й біле ж (С. Чорнобривець);

// Захоплюватися чим-небудь.

Куліш говорив, наче милувався своїми словами, впевнений у тому, що відкривав незнані святі істини (О. Іваненко);

Друзі глузували з нього й запевняли, що він і в танк поліз, щоб під гуркіт моторів милуватися зі свого голосу (Ю. Яновський).

3. у чому. Мати задоволення від певного заняття.

Він милується у музиці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милуватися — милува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. милуватися — (- коханих) голубитися; (чим) любуватися; (у чому) кохатися. Словник синонімів Караванського
  3. милуватися — [миелуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. милуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. 2》 ким, чим, з кого – чого, на кого – що, без додатка і з спол. як. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. милуватися — ЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що (з насолодою, приємністю дивитися на кого-, що-небудь), МИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, з кого-чого, на кого-що, ЛЮБУВА́ТИ ким, чим, за ким-чим, з кого-чого, на кого-що, ТІ́ШИТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ) ким, чим, заст. Словник синонімів української мови
  6. милуватися — Милува́тися, -лу́юся, -лу́єшся ким, чим, на кого, на що, з чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. милуватися — МИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (Чуб., V, 1874, 247); Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  8. милуватися — Милуватися, -луюся, -єшся гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61. Словник української мови Грінченка