мильний
МИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ми́ло¹.
Пішла [Фросина] назустріч старому і, вивернувши назад заляпані мильною піною руки, поцілувала його в обидві щоки (Є. Гуцало);
Мильний порошок;
// Власт. милу.
Мильний запах;
// Утворений з розчиненого у воді мила.
Берник сидів за столом і ретельно голився перед маленьким люстерком. Під густим мильним шумом сховалися зморшки, і від цього він здавався зовсім ще молодим (І. Муратов);
У млині, наче мильна піна, плавала крупчатка (А. Шиян).
2. Який піниться, наче мило при терті у воді.
В Середземному морі є острів Килюгоз, у ґрунті якого міститься мильна глина (з наук.-попул. літ.).
3. заст. Темно-сірий.
– Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго, мильного (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мильний — ми́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- мильний — Миляний; (колір) темносірий; (- думку) помилковий. Словник синонімів Караванського
- мильний — -а, -е. 1》 Прикм. до мило I. || Власт. милу. Мильний запах. || Утворений з розчиненого у воді мила. Мильна опера перен. — сентиментальний фільм (часто телесеріал), присвячений проблемам кохання, сімейних стосунків, виховання дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мильний — ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. Фразеологічний словник української мови
- мильний — МИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ми́ло¹. Вже в Цюріху ми спостерігали високий рівень санітарії і гігієни — і тепла вода в умивальнику, і мильний порошок, який сиплеться вам на руки, коли ви натиснете відповідну кнопку... Словник української мови в 11 томах
- мильний — Мильний, -а, -е 1) Ошибочный. Мильна твоя думка. Зведіть його на мильну дорогу. КС. 1883. III. 546. 2) Сѣрый. Були й свити простого уразівського і мильного сукна. Кв. І. 137. Мильна свита. Словник української мови Грінченка