мильний
МИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ми́ло¹.
Вже в Цюріху ми спостерігали високий рівень санітарії і гігієни — і тепла вода в умивальнику, і мильний порошок, який сиплеться вам на руки, коли ви натиснете відповідну кнопку, й бездоганно чисті індивідуальні рушнички-серветки (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 26);
// Власт. милу.
Мильний запах;
// Утворений з розчиненого у воді мила.
Берник сидів за столом і ретельно голився перед маленьким люстерком. Під густим мильним шумом сховалися зморшки, і від цього він здавався зовсім ще молодим (Мур., Бук. повість, 1959, 195);
У млині, наче мильна піна, плавала крупчатка (Шиян, Баланда, 1957, 66);
— У кого серце, як мильна бульбашка, то з таким не навоюєшся (Цюпа, Назустріч.., 1958, 229).
◊ Ло́патися (ло́пнути), як (мов, на́че і т. ін.) ми́льна ба́нька (бу́льбашка) — зазнавати краху (про що-небудь необгрунтоване, необдумане).
Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася, окутуючи майстра безплідним пилом, або лопалась, мов мильні бульбашки, бо споруди ці швець фундаментував на піску (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 40);
Ми́льна бу́льбашка див. бу́льбашка.
2. Який піниться, наче мило при терті у воді.
В Середземному морі є острів Килюгоз, в грунті якого міститься мильна глина (Наука.., 4, 1962, 33).
∆ Ми́льний ко́рінь — народна назва коренів деяких рослин родини гвоздикових, що містять органічну речовину — сапонін, розчин якого дає піну.
3. заст. Темно-сірий.
— Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго, мильного (Кв.-Осн., II, 1956, 475).
Значення в інших словниках
- мильний — ми́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- мильний — Миляний; (колір) темносірий; (- думку) помилковий. Словник синонімів Караванського
- мильний — -а, -е. 1》 Прикм. до мило I. || Власт. милу. Мильний запах. || Утворений з розчиненого у воді мила. Мильна опера перен. — сентиментальний фільм (часто телесеріал), присвячений проблемам кохання, сімейних стосунків, виховання дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мильний — МИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ми́ло¹. Пішла [Фросина] назустріч старому і, вивернувши назад заляпані мильною піною руки, поцілувала його в обидві щоки (Є. Гуцало); Мильний порошок; // Власт. милу. Мильний запах; // Утворений з розчиненого у воді мила. Словник української мови у 20 томах
- мильний — ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. Фразеологічний словник української мови
- мильний — Мильний, -а, -е 1) Ошибочный. Мильна твоя думка. Зведіть його на мильну дорогу. КС. 1883. III. 546. 2) Сѣрый. Були й свити простого уразівського і мильного сукна. Кв. І. 137. Мильна свита. Словник української мови Грінченка