1. Словник української мови у 20 томах

мислитися

МИ́СЛИТИСЯ, иться, недок., безос.

Бути в чиїйсь уяві; уявлятися, розумітися.

Що сталося в певному часі, те мислиться завжди В зв'язку з якимись людьми і якимось означеним часом (М. Зеров);

Щастя мислилось [Обломовим] у вигляді повного непорушного спокою (з публіц. літ.);

В різні віки по-різному мислився, уявлявся ідеал людської досконалості (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мислитися — ми́слитися дієслово недоконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. мислитися — -иться, недок., безос. Бути в чиїйсь уяві; уявлятися, розумітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мислитися — УЯВЛЯ́ТИСЯ (з'являтися в уяві, думках, свідомості), МА́РИТИСЯ, ВЕРЗТИ́СЯ розм., ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВИНИКА́ТИ, ПРИХО́ДИТИ, НАПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, УЗДРІВА́ТИСЯ (перев. із сл. в уяві, свідомості, пам'яті і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. мислитися — МИ́СЛИТИСЯ, иться, недок., безос. Бути в чиїйсь уяві; уявлятися, розумітися. Весь кам’яний Урал в оповіданнях народу мислився як священне місце сутички пролетаріату з царатом (Тич. Словник української мови в 11 томах