1. Словник української мови у 20 томах

мичкуватий

МИЧКУВА́ТИЙ, а, е.

Який має мичку (у 4 знач.).

Корінь герані рожевої дерев'янистий, дуже розгалужений, мичкуватий (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мичкуватий — мичкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мичкуватий — -а, -е. Який має мичку (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мичкуватий — МИЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має мичку (у 4 знач.). Корінь герані рожевої дерев’янистий, дуже розгалужений, мичкуватий (Ол. та ефір. культ., 1956, 319). Словник української мови в 11 томах