мла
МЛА, и, ж.
1. Неосвітлений простір; темрява.
Скільки тут, на землі, У нічній темній млі, .. Плаче юних сердець (М. Рильський);
* Образно. Смертельна мла Ще молодого не зв'ялила, А двох старіших обпалила, Холодні очі сповила (А. Малишко);
// перен. Політичний гніт, відсталість і безкультур'я.
Як наші предки вчилися ставати На дві ноги, – вони [краса і думка], немов орли, Вели змагання щире і завзяте, Щоб вирвать нас із вікової мли (М. Рильський).
2. Непрозоре повітря, насичене водяною парою; туман.
Долини були заповнені млою (І. Франко);
Мла раннього осіннього вечора спускалася над містом (В. Собко);
* У порівн. Народу щоб було як мли (Ю. Яновський);
// Дрібний дощ, сніг, які стушовують, згладжують обриси предметів.
Стояла мряка над землею, А ми очима і душею Ловили промені у млі (О. Олесь).
3. Повітря, насичене димом або найдрібнішим пилом.
Здалеку йшла на село хмара куряви, .. сонце пірнуло в неї і розсипалось рожевою млою (М. Коцюбинський);
Над висілком стояла сіра мла від диму і пороху (П. Панч).
4. Прозорі випари, рух яких ледве помітний у жаркий день; марево (у 3 знач.).
Воно [море] мліло у спеці літнього дня, дихало млою і, делікатними тонами зливаючись з далеким небосклоном [небосхилом], чарувало й вабило у свою чисту, теплу й радісну блакить (М. Коцюбинський);
Неначе дивний хор в липневій теплій млі, – це з зорями небес землі злилися зорі (В. Сосюра).
Значення в інших словниках
- мла — мла іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мла — Імла, мряка, морок, темінь, темрява- (- погоду) мжичка, мрячка, туман; (від диму) серпанок; (вікова) П. дикість, дикунство, безкультур'я. Словник синонімів Караванського
- мла — див. марево; темрява Словник синонімів Вусика
- мла — -и, ж. 1》 Неосвітлений простір; темрява. || перен. Політичний гніт, відсталість, безкультур'я. 2》 Непрозоре повітря, насичене водяною парою; туман. || Дрібний дощ, сніг, які стушовують, згладжують обриси предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мла — ца́рство пітьми́ (тьми, мли), книжн. Відстале, некультурне суспільне середовище. І не воскресне царство мли (М. Рильський). Фразеологічний словник української мови
- мла — МЛА (ІМЛА́) (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕ розм. Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Словник синонімів української мови
- мла — Мла, мли, див. імла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мла — МЛА, и, ж. 1. Неосвітлений простір; темрява. Скільки тут, на землі, У нічній темній млі, ..Плаче юних сердець (Рильський, І, 1956, 23); *Образно. Смертельна мла Ще молодого не зв’ялила, А двох старіших обпалила, Холодні очі сповила (Мал. Словник української мови в 11 томах
- мла — Мла, мли ж. Мгла. Словник української мови Грінченка