мобілізація
МОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. мобілізо́вувати.
– Що там таке? – запитав він одного. – Як-то не знаєте? Загальна мобілізація (Н. Кобринська);
Чимало їх [людей] лишилося в селах: мобілізація запізнилася, а самим виїхати в глибокий тил не пощастило, війна раптово захопила всіх (Іван Ле);
// перен. Залучення кого-небудь для виконання якогось важливого завдання, масового заходу.
2. Переведення всіх галузей народного господарства на військовий стан;
// перен. Приведення чого-небудь до активного стану, що забезпечує виконання якогось важливого завдання, масового заходу.
Широке оновлення технологічної основи сучасного виробництва вимагає мобілізації й концентрації значних ресурсів (з наук. літ.);
Мобілізація матеріальних ресурсів, створення нових ефективних засобів механізації та автоматизації мають першорядне значення (з газ.);
В арсеналі засобів морально-політичної мобілізації трудящих нашої країни на боротьбу з фашизмом у роки Великої Вітчизняної війни одне з провідних місць належало радіопубліцистиці (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- мобілізація — мобіліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мобілізація — Загальнодержавний захід, що має забезпечити планомірне розгортання Збройних Сил України та інших військ, переведення народного господарства з мирного на воєнний стан... Словник із соціальної роботи
- мобілізація — [моб'іл'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- мобілізація — -ї, ж. 1》 Призов військовозобов'язаних на службу в діючу армію у зв'язку із запровадженням воєнного стану. || перен. Залучення кого-небудь для виконання якогось важливого завдання, масового заходу. 2》 Переведення всіх галузей промисловості у воєнний стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мобілізація — мобіліза́ція (франц. mobilisation, від лат. mobilis – рухомий) 1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Переведення збройних сил держави на організацію і склад воєнного часу. 3. Переведення промисловості, транспорту та ін. Словник іншомовних слів Мельничука
- мобілізація — ПРИ́ЗОВ (набір на військову службу), ПРИ́ЗВА (ПРИ́ЗВИ) діал.; МОБІЛІЗА́ЦІЯ (із запровадженням воєнного стану). Викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів: який не вийде на село — дівчата задивляються, який не підійде до призову — тільки в гвардію йде (М. Словник синонімів української мови
- мобілізація — Мобіліза́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мобілізація — МОБІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану. — Що там таке? — запитав він одного. — Як-то не знаєте? Загальна мобілізація (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- мобілізація — рос. мобилизация 1. Зосередження сил, засобів для досягнення певної мети. 2. Збір та приведення у бойову готовність збройних сил держави. Eкономічна енциклопедія