1. Словник української мови у 20 томах

моволюбець

МОВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., книжн.

Той, хто любить мову (у 2 знач.).

Як прекрасно визначила наше мистецтво літератури велика поетеса нашого народу – великий моволюбець .. Леся Українка! (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. моволюбець — моволю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. моволюбець — -бця, ч., книжн. Той, хто любить мову (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. моволюбець — МОВОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., книжн. Той, хто любить мову (у 2 знач.). Як прекрасно визначила наше мистецтво літератури велика поетеса нашого народу — великий моволюбець.. Леся Українка! (Смолич, VI, 1959, 227). Словник української мови в 11 томах