мовонька
МО́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Пестл. до мо́ва 1–4.
Що було колись тієї Лепестини й кожнісінько слово святе, а тепер же в неї й мовоньку віднято... (Л. Яновська);
– Коли правдива мовонька твоя, Так будеш, серденько, навіки ти моя (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовонька — мо́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мовонька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до мова 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовонька — МО́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до мо́ва 1 — 4. Що було колись тієї Лепестини й кожнісінько слово святе, а тепер же в неї й мовоньку віднято…(Л. Янов., І, 1959, 83); — Коли правдива мовонька твоя, Так будеш, серденько, навіки ти моя (Пісні та романси. Словник української мови в 11 томах