1. Словник української мови у 20 томах

модистка

МОДИ́СТКА, и, ж., заст.

Майстриня, що шиє плаття, білизну і жіночі капелюхи.

– Як то багато значить, коли сукня зроблена у доброї модистки (Леся Українка);

Для київських швачок, кравчинь та модисток не було більшого авторитета, як Ваня-маленький.., товариш Смирнов (Ю. Смолич);

Зоня піде до модистки замовити жалібні серпанки .. для всіх дочок і дружини покійного (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модистка — моди́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. модистка — -и, ж. Майстриня, що шиє плаття, білизну та жіночі капелюхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модистка — Кравчиня, швачка, шваля, шваха, див. швейниця Словник чужослів Павло Штепа
  4. модистка — КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С. Словник синонімів української мови
  5. модистка — Моди́стка, -тки, -тці; -ди́стки, -сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. модистка — МОДИ́СТКА, и, ж. Майстриня, що шиє плаття, білизну і жіночі капелюхи. — Як то багато значить, коли сукня зроблена у доброї модистки (Л. Укр., III, 1952, 499); Для київських швачок, кравчинь та модисток не було більшого авторитета, як Ваня-маленький.. Словник української мови в 11 томах