модистка
КРАВЧИ́ХА (жінка, яка шиє одяг), КРАВЧИ́НЯ, ШВА́ЧКА, ШВА́ЛЯ, МОДИ́СТКА. Господиня хотіла показати нову спідницю, яку вона пошила сама — знайома кравчиха тільки допомогла їй викроїти (С. Журахович); Для київських швачок, кравчинь та модисток не було більшого авторитету, як Ваня-маленький (Ю. Смолич); — З вас добра шваля, пошийте ж мені сорочку та вишийте (А. Кримський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- модистка — моди́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- модистка — -и, ж. Майстриня, що шиє плаття, білизну та жіночі капелюхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- модистка — Кравчиня, швачка, шваля, шваха, див. швейниця Словник чужослів Павло Штепа
- модистка — МОДИ́СТКА, и, ж., заст. Майстриня, що шиє плаття, білизну і жіночі капелюхи. – Як то багато значить, коли сукня зроблена у доброї модистки (Леся Українка); Для київських швачок, кравчинь та модисток не було більшого авторитета, як Ваня-маленький.. Словник української мови у 20 томах
- модистка — Моди́стка, -тки, -тці; -ди́стки, -сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- модистка — МОДИ́СТКА, и, ж. Майстриня, що шиє плаття, білизну і жіночі капелюхи. — Як то багато значить, коли сукня зроблена у доброї модистки (Л. Укр., III, 1952, 499); Для київських швачок, кравчинь та модисток не було більшого авторитета, як Ваня-маленький.. Словник української мови в 11 томах